Тих людей, наче в морі краплин,
Та, насправді, усяк сам-один.
Тож, солодким не вір голосам -
Все важливе вирішуй лиш сам.
А іще - ти це добре затям -
Не давай своїм гратись життям
І не смій піддаватись юрбі,
Бо те часто веде до ганьби.
Довіряй лиш своїм відчуттям,
Бо ж твоє врешті-решт це життя.
Сам плануй його, сам визначай
Як пройти по тім вістрі меча.
Так, нелегкий той шлях до мети, -
Та, як йтимеш, то зможеш дійти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579179
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2015
автор: Валентин Бут