Дужче ніж тисячі лез

День,  коли  я  тебе  забуду...  Заболить  дужче  ніж  тисячі  лез,  запече  мов  суцільний  опік.  Встромить  вістря  заточених  починань  і  підштовхне  до  краю  мису  напівфабрикатів-мрій...
Обірветься  мотузкою  з  висоти  неба,  стане  довшим  ніж  вічність  у  пеклі.
Я  згідна  про  все  забути,  крім  тебе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574914
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2015
автор: Марамі