Невиразні видіння: вологі сумні кам’яниці,
Дивовижні хорали співають суворі черниці;
Очі яріють, губи шепочуть –
Вічне життя собі випросить хочуть.
І маленьке дівчисько стирає до крові коліна,
І зів’яла душа, і молитва до Тебе єдина:
Серце сумує, сльози всихають –
За стінами цими мене пам’ятають?
А до квітів, до сонця, здається, уже не вернуся.
Я любила життя, а тепер – просто смерті боюся.
Клітку оцю вже не шкода кинуть –
Піснею хочу до Тебе полинуть.
…Та забути не можу ті темні сумні кам’яниці,
Де чудові хорали співали суворі черниці…
[i]Якби могла обирати собі долю – стала би піснею, яку праведник співає для Господа.[/i]
2011-06-19/20
З циклу "Fidem"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2015
автор: Анно Доміні