Выбегают ребята из школы,
похожей на синий ларец, и поют:
"Когда мы погибнем,
пусть наши сердца станут опавшими сливами, –
они, источая запах, накормят собою ос
и перейдут в белизну".
Выбегают девчата из школы,
похожей на синий ларец, и поют:
"Когда мы погибнем,
пусть наши сердца станут рыбками, –
они, увидев сквозь воду кружение цапли,
одним рывком перейдут в черноту".
Шепелявит помпа рассечённой губой.
Какие-то крики из-за угла – и дети бросаются врассыпную.
Танцуй с нами, наш неразумный брат, пока
глазной белок не сверкнёт в темноте над тобою.
(Перевёл с украинского Станислав Бельский)
----------------------------------------------------
НІКАРАГУА
Вибігають хлопці зі школи,
що нагадує синю скриньку, співають:
«Коли ми загинемо,
хай наші серця стануть опалими сливами,
що годують собою ос
і, пахнучи, переселяються в білість».
Вибігають дівчата зі школи,
що нагадує синю скриньку, співають:
«Коли ми загинемо,
хай наші серця стануть рибками,
що бачать крізь воду кружляння чаплі
й, раз тріпнувши, переселяються в темінь».
Шепелявить помпа розсіченою губою.
Якісь крики з-за рогу – і діти кидаються навтьоки.
Танцюй з нами, наш нерозумний брате, аж доки
білок ока не зблисне у темряві над тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574068
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 13.04.2015
автор: Станислав Бельский