За Вітчизну милу щиро станемо,
За народ мій – хай молитва лине
В небеса; за дух любові зранений
І за біль всієї України:
– Боже мій, великий і єдиний –
Ці слова з душі, як плач чаїний, –
Люд весь захисти, мою родину,
Неньку рідну – край мій солов’їний!
Приспів:
На колінах, з молитвою щирою
Я розп’яття святе цілую:
Ти мені обіцяв: – Помилую!
Своїм Словом прорік: – Врятую!
Від війни і смерті вже втомилися…
Молитовно я підношу руки:
Боже, Ти – Суддя, спаси, помилуй нас,
Вбережи від горя та розпуки!
Йде війна, і зло ричить і біситься,
Рвуть наш край осатанілі звірі –
Отче, Цар Ти неба - хай засвітяться,
Зорі перемоги, правди й віри!
Приспів.
Боже Правий, бачиш: покалічено
Скільки вже і спалено війною!
Та не марні ці життя нелічені –
Захисту даровані нам строї
Твоїм Сином, жертвами, молитвою
До небес високих у покуті:
Укріпи, Всевишній, перед битвою,
Дай нам знать: Твої ми, незабуті!
Приспів.
Господи, дай втіху серцю матері,
Що від сліз і горя посивіла!..
Віру в Тебе ми святу не втратили,
Нам даруєш свого Духа Сили!
І надії наші з тих же коренів, –
Не здолать нас духам Злого чорним,
Каїновим сім’ям не впокорені,
Міцні духом – вільним і соборним.
Приспів:
На колінах, з молитвою щирою
Я розп’яття святе цілую –
Воскресаєм любов’ю і вірою:
З нами правда і Бог чатує!
[i]Красно дякую автору Василю Томському за
неоціненну допомогу в коригуванні даного твору.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573346
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.04.2015
автор: Ірина Лівобережна