Я хочу вибачення в тебе попросити
За те що я тебе покинув
За те що я робив чого не мав робити
За те що просто зникнув
За те що мало я тобі уваги приділяв
За те що серце я тобі розбив
За те що ревнував, кричав
За те що все не так робив
Пробач за ті недоспанії ночі
Пробач за те що не завжди тверезий був
Пробач за твої заплакані очі
Повір я нічого не забув
Повір я памятаю як в коханні признавався
Я не забув і перший поцілунок наш
Я памятаю мить коли я закохався
І те як розлучив я нас
Я не надіюсь що мене пробачиш
Я не надіюсь що таку як ти знайду
Я знаю що хочу бути з тобою поруч
Я просто знаю що тебе люблю
Я згадую як ми фантазували
Майбутнє придумували вголові
І там подружньою парою стали
Чи може снилось це мені ?
Мені б тебе за руку і зразу під вінець
Чого нам ще чекати треба?
Та я боюсь що це кінець
В реальність повертатись треба
Мені б ще один шанс
Мені б довіру твою на секунду
Мені б у зеркалі побачити разом нас
Мені б у руку твою рук
Я б доказав свої слова
Я б на руках тебе носив
І цього білого листа
Для нас його я б і відкрив
Пробач мене, пробач молю
Хоч знаю я що недостойний
Тебе безмежно я люблю
Хоч і цього я недостойний
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573336
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2015
автор: Вічний Романтик