Там досить легко втратити життя.
Підступний ворог в пекло скинув рай,
Вбиваючи усіх без каяття…
О, почекай, коханий! Не згорай!
Там смерч вогненний землю спопелив,
Залізні коні вирвали з землі
Все, що дбайливі руки берегли…
Вже не проб'ються паростки малі.
Все спалене. Лиш згарище димить,
Чекає благодатного дощу.
Нехай нападник в полум'ї згорить,
До тебе я біду не допущу!
На голови ворожі – лютий шквал
Із куль, снарядів – я пошлю здаля.
На згарищі - диявол править бал,
Нехай під ним розверзнеться земля.
05.03.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564416
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2015
автор: Ірина Лівобережна