Хвилями, хвилями...синіми, білими
Б`ється об берег життя...
Ось я на гребені хвиль...несміливая...
Думка пливе в майбуття...
Та мій тріумф...лише мить в нескінечності...
Падає валом буття.
Падаю й я за законом інертності...
Дивне таке відчуття!..
Хвиля за хвилею, хвиля за хвилею...
Час мене швидко несе...
Берег...вже бачу...і миля за милею...
Я завершаю есе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563451
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.03.2015
автор: Натаsha