Ніжність – вічність

Намагалася  вкласти,  що  маю
Я  тебе  ні  про  що  не  спитаю
Я  тобі  всі  образи  пробачу
Плачу

Дарувала  посмішку  щиру
Я  жила  і  цвіла  як  вміла
Я  співала,  оберігала
Замало

Зажурилась  на  мить
Неначе  серед  сонця  йде  дощ
Козаче,  де  ж  ти  ту  загубив
Ніжність

На  долоні  шляхи  блукають
Та  повернення  в  серце  мають
Оминаючи  шлях  «безгрішність»
Вічність

31.01.15

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556254
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2015
автор: *Svetlaya*