ПОЕТИ САЙТУ ЗА МИР…
Україно моя – дивина!
Світом котиться поклик Майдану!..
Вже й світало було, та неждано
почалася рашистська війна.
О.ПЕЧОРА
Колись «брат», а тепер він рашист,
Плаче жінка, дитина і мати,
В Україні російський фашист,
Прагне «градом» її звоювати.
В. НАЗАРУК
І піднявся на чин весь народ –
Є козацька закваска й Майдану!
Не потерпимо зайдів -“господ”,
Ні на п’ядь не пройдуть в богоданну.
ОЛ.УДАЙКО
Мирний мій край закривавили
круки із поля сусіднього...
Але відрОдимо й вславимо,
вигнавши зайду негідного!
С. МОРЕНЕЦЬ
Де він взявся на голову нашу той звір,
Що людей посипає із градів?!
Правда Божа настане! Настане! Повір!
Згине звір!Разом з ним-канонади!
І на нашій землі запанує любов,
Мир і злагода. В дружній родині
Ми до щастя підем разом з Господом знов!
Адже ми, украінці - єдині!
С Голоскевич.
…повсідалися рясно хлопці,
як горобці на калині, –
на бойовій броні…
обличчя у всіх – благородні,
серйозні, сонячно-щиро усміхнені
чолові́ки-батьки-брати-сини…
у миру́ трудилися,
і от вони – стали воїни,
кша́трії… вої –
кіборги, ду́хи війни…
Герої!
славних прадідів
із Великих Могил емана́ції –
вос-кре́шений Дух Нації
…незборимого Світла Воїни –
єдинородні сини України…
В.САВЕЛЮК
Озвірілі, нахабні, жорстокі.
Хіба жінка могла вас родить?
У людей забираєте спокій.
Брату можете ніж усадить.
В вас немає нічого людського.
Ви за гроші зрівняєте світ.
Світ не бачив ще звірства такого,
Замість серця, холодний граніт.
Надія М.
Сипле іскри з очей хижий крук,
Пнеться ширше розкинути крила,
Хоче землю прибрати до рук,
Що його, на біду, народила.
Г.ЛИТОВЧЕНКО
Сатаніло взревли «Урагани»…
В тіло неньки моєї впились.
В незакінчені наші Майдани...
Та закінчим паскудо! ...Молись!
Дід Миколай
Встану рано,на світанку,
Одягну я вишиванку,
І піду я межи діти,
Щоб навчити їх любити
Рідну землю і родину,
В грона убрану калину,
Ніжну пісню,рідну мову,
Поле,річку і діброву,
Синє море,зелен гай,
Квіточок рясних розмай,
Кожну пташечку й рослину-
Все,що зветься-Україна.
Galina Udovychenko
Москаль – не слов'янин! Москаль то азіат
Без честі, совісті,без племені і роду
І не було таких чеснот у нього зроду.
- Мерзенний, хижий та підступний супостат!
Я в тому пересвідчився, уже, стократ
Що це підступна, та завидлива тварюка
Бісівська плоть , безсовісна падлюка !
Який же він, для мене, друг і брат?
Євген Уткін.
Стогне мати, сумує дівча -
Сколихнули країну страждання,
В храмі воском ридає свіча,
Бог - почуй наші спільні благання!
Vita V-D
Ти не бiйся куме сказу!
Згинуть нашi вороженьки!
Подолаємо заразу,
Та захистимо ми Неньку!
Чорноброву, карооку
Де в Душi цвiте калина.
Вiдродиться за пiвроку
Буде - Славна Україна!
Татьяна Иванова - Юртина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555015
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2015
автор: Віталій Назарук