Ти полум"я жагуче розпалила
Коли весна спустилася крилата
І як молитву стиха шепотіла
Давай домовимось не думати про завтра
Латала серце клаптиками неба
Лила цілющі рятівні бальзами
І відпускала затяжна хвороба
Під ніжними пекучими вустами
Можливо ти запізно зрозуміла
Коли не серце - то душа ген з тіла
Сьогодні це моя щоденна мантра
Давай домовимось не думати про завтра
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547188
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2014
автор: MaR!Я