“Вперед по шляху…”
“Реформа. Скандал!.. ”
“Хто ти, мій ровеснику?.. ”
“Літак над тайгою упав…”
“Не вірю!.. ”
“Це я наркоман…”
“Мій батько хабарник…”
“Тривожний сигнал!.. ”
“Обурений зрадник…”
“Гнилий бюрократ…”
“Квартири нові…”
“Розгін демонстрації…”
“Знову бої…”
“У Києві – шість,
у Мурманську нині
усі тридцять шість…”
із знаком мінус!
Бездушні й душевні,
тривожні,
короткі і довгі,
скупі,
полемічні,
ледь-ледь з песимізмом,
а в решти усіх:
опти-
мізм!
А я все на очі дитячі дивлюся:
голодні
і жалібні –
просто до сліз!
…Пісок на вустах
і жменька піску у руці.
Невже це є теж на Землі?!
На Нашій Землі?..
Створено 1. 04. 1988 року, м. Львів
Опубліковано: "На зламі дня" - Львів: "Тріада плюс", 2004. 100 с. - С. 79
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542937
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.12.2014
автор: Т. Василько