…20…

...поспішай  подорожній  твоя  втома  біжить  поперед  тебе  
тримаючи  тебе  на  повідку  неначе  пса
давно  витекла  кров  і  вода  із  проткнутих  ребер
за  твоєю  спиною  уже  не  одна  стіна
не  один  холодний  September...
полин  перестиглого  мовчання  проростає  із  твого  горла
по  контурах  кров  і  тремтіння  рук  яке  ніяк  не  сховаєш
ще  не  падає  сніг  останнє  збіжжя  перемелюють  жорна
бо  розіб'ється  на  друзки  час  
а  час  -  це  все  що  ти  маєш...
і  хай  не  сняться  тобі  уривки  прожитого
хай  сніг  торкається  твого  волосся  та  рук
я  падаю  поруч  з  тобою
сплативши  мито
за  кожну  із  пережитих  розлук...
поспішай  подорожній  твоя  втома  не  знає  спокою
вона  топче  іржавий  пісок  перепливає  холодні  ріки
налаштовує  зброю  тримає  на  поготові  від  неї  ліки
твоя  втома  це  все  що  ти  маєш
і  все  що  зможеш  забрати  з  собою...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541853
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2014
автор: Poetka