Біла квітка
(переклад з корейської)
Сама тихенько вийду;
Усе Господові хочу виповісти я,
Те, у чім іще комусь зізнатись сором,
Свій смуток і свій жаль.
Життя у цьому світі
Лиш гріхів тягар примножує, додолу гне.
Але щоб не впала, мала щоб надію –
Ти руку дав мені.
Ісусе мій! Коханий мій!
Цю щиру сповідь мого серця Ти прийми!
І віднині хочу більше
Душу Твою гріхами не засмутить.
Ісусе мій! Лише один
Очистить можеш Ти мене від гріха!
О будь ласка, у обійми
Недосконалу мене, прошу, прийми!
Твоя Любов, мій Боже,
Моє серце живить новою надією.
Я тепер Тебе лиш радувати прагну.
Ти руку дай мені!
Ісусе мій! Коханий мій!
Цю щиру сповідь мого серця Ти прийми!
І віднині хочу більше
Душу Твою гріхами не засмутить.
Ісусе мій! Лише один
Очистить можеш Ти мене від гріха!
О будь ласка, у обійми
Недосконалу мене, прошу, прийми!
Ісусе мій! Коханий мій!
Цю щиру сповідь мого серця Ти прийми!
Справжнє диво, мій Ісусе,
Любов Твоя, що світ рятує ізнов!
Хоч у сльозах посію я,
Але в Тобі безмежну радість знайду!
Із подяки, із любові
Білою квіткою Тобі стану я!
Білою квіткою Тобі стану я!
07/2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2014
автор: Анно Доміні