Коли ворон кричить,
стає страшно за тiло.
Та найбiльше боюсь
я за душу мою.
Розiллюсь,
розпливуся морями,
зла гординю зруйную,
тiльки душу мою,
я клянуся,
врятую!
Створено 17. 03. 1988 року, смт. Брошнів (Івано-Франківщина)
Опубліковано: "На зламі дня" - Львів: "Тріада плюс", 2004. 100 с. - С. 14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541341
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2014
автор: Т. Василько