Грудень-місяць. Зима. Холод руки свої простягає.
Затуманилось небо. Гойдаються вітром гілки
Голі-голі. Зелена трава де-не-де проглядає.
Сніг не впав ще на неї, не вкрив задубілі грудки.
Тужно птахи дзвенять. Скоро буде їм зовсім сутужно.
Ну, а поки собі ще шукають сякий-такий харч.
А ліси хоч безлисто-імлисті, тримаються мужньо,
Із зимою готові зіграти на витримку матч.
Холод сковує руки, зрадливо обхоплює тіло.
Він усюди – надворі, на місці роботи, в житлі.
Та до серця йому не дібратись, хоч діє уміло.
Хай в нас газу є брак, та любов не замерзне в душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540906
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.12.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)