Сяде сонце, загорне в спання
Перемерзлі повіки й так туляться
Автомат і як частка твоя - броня
І повернення, ніби на чорне гра
Тихих зебро-подібних шукань навмання
Заплете в колосок сліди твоі вулиця
Хтось за тисячі метрів промовить ім'я
І проснешся, бо ранок, вставати пора
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539824
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2014
автор: Марамі