Прилечу на світанку до рідної хати,
Вклонюся,я,щиро своїй рідній Землі!
Мене вийде зустріти ріднесенька мати,
До ніг,я, вклонюся,моя люба,й тобі!
Нас матусю,з тобою,чужина розлучила,
Я до Бога молюся,а би ти мені жила!
Руки,рідна,твої,щиро доньку обнімуть,
І сльоза та пекуча,та душа заніміла!
Ти зустрінеш мене на тім ріднім порозі,
Тай обнімеш з сльозою своє рідне дитя!
Ти спитаєш з жалем-Як тобі там в тім краю?
Як ти доню моя ?Як там твоє життя?
Як би добре у тій чужині не було,
Та у дома лишились сім*я і родина!
Край чужий,матусенько-це не для нас!
Наймиліше для мене -це моя Україна!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539696
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2014
автор: Леся Утриско