Союз і шлюб – це за любові,
Що за союз, коли без того?
Коли за гроші, – то до шльондри…
Нема у тім чогось лихого.
А от коли зовсім не милий,
Коли і бачити не хочеш…
То не бери свого на силу, –
Бо скоро лиш штани замочиш.
Ґвалтівникам одна дорога…
Одна у світі є спокута:
За грати почвала небога,
Та й там дістануть його люто.
Така тому козлу і шана:
Вже не відмиється довіку…
Й на дітях, те тавро, пристане
Нащадкам не покаже пику.
Той хто хова таку падлюку
Сам, як скотина, має згинуть,
Собака той, хто лиже суку,
Не президент і не людина.
А прізвищем в віках тої гидоти
Все саме гидке називати будуть
Плюватимуть й за гробом будуть доти
Поки в кінець не перегудять.
Що Януковича – тюремную сволоту,
Що Путіна – скаженую собаку
Народи не забудуть наші доти
Поки не щезне драна їхня срака.
А ми помиримось – ми рідні, ми – свої.
На наший вік – було й було… уродів,
У них і в нас однаково співають солов’ї…
Не пересварять «Фюрери» народів.
7.05.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537555
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.11.2014
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)