Повертайся!
Терпіння вже не стає,
Пізня осінь
Вітрами в обличчя б’є,
А тумани нудні
Сонця диск у рядні
Сірих хмар
Своїх заховали…
Ти в осіннього озера
Білий сум
В береги його –
На мою біду
На прощання
Із літом, де в душу -
Природи чари…
Риба воду б’є…
Тиша воду п’є…
Тільки вітер
Куйовдить хмари…
Повертайся!
Почуй мене – крізь туман,
Бо не можу більше
Уже сама,
Бо кохання пала,
Де була зола,
Іскра серця туди,
Де ховаєшся ти,
Променистим
Вогнем вдарить!
Краще – так прийди,
Не було б біди,
Пломінь самоти
Очерет, що між нами,
Спалить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537095
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2014
автор: Ірина Лівобережна