Мінливий світ, життя навкруг мінливе
З жінками в мене у житті така ж біда -
Ось промайне лице її вродливе
А серце - вже надія зігріва
Майне струмок волося вороного
Чи колосковий ніжний завиток
І знов кудись мої прямують ноги
У гречку вже готується стрибок
А блисне іскорка грайлива в оці
З відтінком карого або блакить небес
І я уже - перебуваю в шоці
Так прагнучи простих земних чудес
І наче ангели тепер співають
Переливаючи емоції за край
Любов так щиро й ніжно прославляють!
Та я вертаюсь в свій маленький рай
Смачна вечеря, де мене чекає,
А може й чарочку хмельну наллють...
До тої, хто усе про мене знає
Й усю мою таку мінливу суть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535414
Рубрика:
дата надходження 07.11.2014
автор: AKM