Знаєш, ліхтарям не до цукерок...
Я їх частувала - не взяли.
У прозорій прозі стриптизерок
Душогуби їх розіп'яли.
Чуєш, не до сміху сірим паркам...
Я їх лоскотала - кам'яні.
Розливають їх добро по чаркам
І лишають спогади скляні.
Бачиш, що алеям не до танців...
Я їх запросила - мовчазні.
Під ходою сотень пар коханців
Марять про безлюддя в глибині.
Віриш, я кружляла не по колу.
Лихоманка звузила світи.
Тиск сповзав ганчіркою до долу...
Хто мене злікує? Тільки ТИ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2014
автор: Бариловська