Не цілуй вуста намарно –
в них вогню давно нема,
наді мною – чорна глиба,
піді мною – чорна тьма.
Не дивись на мене слізно –
лід розтане, сніг зійде,
рано-пізно (краще пізно!) –
все минеться, все пройде.
І тоді за мене інший,
може, добрий, може, злий,
все долюбить, доцілує,
ранок вип’є голубий.
Створено 6. 04. 1988 року, смт. Брошнів (Івано-Франківщина)
Опубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с. – С. 68
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528100
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2014
автор: Т. Василько