[url="https://drive.google.com/file/d/0BzuOK1q6tzXCRGRqVTFpcUZxb1E/view?usp=sharing"]ВІДЕО-КЛІП[/url]
Тобі подарували ще добу,
і ти ідеш вздовж кінострічки часу.
Вона, якщо поет ти - про журбу,
якщо філософ – про комічну біомасу.
І тягнемось до неба від землі,
Від небуття - в життя, і знов до смерті.
Нас переконують духовні вчителі
що вічність у любові, не в безсмерті.
Ми віримо у Вирій, що лежить
за морем, де царює вічне літо.
Як в голлівудських мареннях пожить
там хочуть птиці й душі - розмаїто.
Природи вигадка чи генія Творця,
свої для нас життя планує плани.
Нам залишається діждатися кінця
сеансу абсолютної нірвани.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527659
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.10.2014
автор: Віктор Ох