Карпатський ліс. Готичні цитаделі
Смереками втікають догори.
Вже де-не-де шафранні акварелі
Позолотили клени й явори.
Гірська стежина, всіяна голками,
Між валунів холодних поповзла,
Берізка юна тягнеться гілками
Крізь гущину́ у пошуках тепла...
Її листочки - крильця невагомі -
Лоскоче пряний подих вітерця.
Тополя заплела у коси промінь,
Їй золото осіннє до лиця.
Гриби свої беретики вощані
Ховають у намітці листовій,
Сочаться сонця полиски медвяні
Крізь опаха́ла хвойних темних вій.
Ген по горі високій і плечистій
Розлила осінь теплий теракот...
У тиші цій намоленій і чистій
Душа радіє бе́зміру щедрот!..
І так відрадно серцем доторкнутись
До цих тополь, смерічок і беріз!..
Вже вкотре мною пройдені маршрути,
А ніби вперше забрела в цей ліс...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527005
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2014
автор: Наталя Данилюк