Ніби через сито листопадом
Сіється з небес багряна осінь,
Полива дощами ,сипле градом,
Інеєм вплітається у коси.
І ліси фарбує золотистим,
Мов маляр , уміло і майстерно,
Одяга калину у намисто
Терпкісь відбираючи у тернів.
Сиплються додолу килимами
Падолисти у останні роси,
Бо зима вже десь не за горами
А душа тепла так щиро просить.
Ще б останню ниточку допрясти
Бабиного літа павутиння,
Й веретено до весни відкласти,
І спочити у пухкій перині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524815
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2014
автор: Наталя Хаммоуда