десь там,
піл Іловайськом,
сокіл мій
коханий-єдиний,
він любить мене й Україну,
бо
яка між нами різниця?..
присягав,
що живим пове́рнеться
десь там,
під Іловайськом,
у полях нежата пшениця
золотими слізьми
на землю криваво сльозиться –
хліб святий…
хоче
знищити Україну
московська орда-Батий
десь там,
під Іловайськом,
горить нежата пшениця…
соколе мій,
у тривозі-печалі давно не спиться…
а як очима зведу – щоразу сниться:
хрестиком
вишиваю сорочку білу – кому?.. кому…
чи ж повернешся ти додому…
а не вернешся – слідом полину,
вишиванку твою
нашому сину
покину
це тобі заповіт наш, сину,
храни,
як ми – люби-борони
родину,
хліб, вишиванку
і Україну
святу-єдину
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521643
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2014
автор: Валя Савелюк