Видри мене листком із календара
Вільхою обійме завтрашне димкове "може й так"
Жовто-гарячим перецілуе всі наші рани
Занадто скоро до теплоти я звикнула
І заснувала колекцію в честь твою відзнак
Витри мене, хіба достойна шоби вуста твоі пам'ятали
Викинь в відро зі сміттям одинадцяте, ніби...
Погляд в саму глибину клубка що призводить до руху
Засніжить... Може притисне ше дужче
То не про нас зі щасливими ендами фільми
Тільки на ранок погірше аніж наркомана протрусить
Я й не надіюсь шо може колись та й попустить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520687
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2014
автор: Марамі