Не вкладається в голові,
(Чи це тому що не знаю історії...)
Як могло так вкоренитися зло
На сусідній з нами території.
Не прощу злу сліз своїх,
І чужі не зможу простити,
Бо воно не вважало за гріх
Оббрехати нас і убити.
Але ми воскресали не раз,
Наче Фенікса вічного діти.
Головне – щоб свої не зрадили нас,
Головне – зло криваве спинити.
А боїться зло одного – України,
як натхнення для свого народу,
і тому люто сіє рани, руїни,
і вбиває кращих з нашого роду...
Зупиніть своє криваве зло!
Хай це буде вперше в історії –
Прокидайтесь герої й добро,
На сусідній з нами території! 26.07.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513909
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.07.2014
автор: Яна Бім