Не звали її Асоль

Вона  жила  на  березі  моря,
Не  звали  її  Асоль.
Дівча  не  цікавила  власна  доля,
Лише  міцний  алкоголь.

Мала  славу  як  лютий  рибалка,
Йшла  із  хвилями  в  бій.
Чарівна  навіжена  русалка
І  не  знала  про  біль.

Раз  побачила  хлопця-туриста  –
Відчула  у  серці  рух.
Обайдужала  риба  іскриста,
Похитнувся  незламний  дух.

Вона  жила  на  березі  моря,
Співала  сумні  пісні.
На  надгробку  написали  Зоя,
Коли  померла  навесні.
***
Є  у  цих  рядків  мораль  –
Маєш  слабкість,так  вмирай!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513591
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2014
автор: SERA.fima