[i]Осінь – пора весіль. Та яке ж то весілля без коломийки
і яка ж та коломийка без жарту? А на розточанському
весіллі усе наше, рідне, розточанське! І коломийка теж…[/i]
[i]Явір, явір – яворина,
Яворів – то місто;
женить нині мама сина –
буде їй невістка.[/i]
[u]– А невістка рано встане,
наварит ми каші,
як те сонечко погляне,
миле слово скаже.[/u]
[b]– Ой не теє, ой не теє
думаєте, мамо,
буде каша вам із глею
та ще й дуля з маком![/b]
[i]Явір, явір – яворина,
Яворів – то місто;
женить нині мама сина –
буде їй невістка.[/i]
[u]– А невістка до обіду
випасе корови
і не дасть мене “в обиду”,
обмете пороги.[/u]
[b]– Пришпиліть си, мамо, бірку,
аби пам’ятати,
що буду я до обіду
з чоловіком спати.[/b]
[i]Явір, явір – яворина,
Яворів – то місто;
женить нині мама сина –
буде їй невістка.[/i]
[u]– А невістка пополудню
просапає грядки,
принесе трави із лугу,
наведе порядки.[/u]
[b]– А на теє Вам я скажу:
мене не чіпати –
пополудню я приляжу
трішечки поспати.[/b]
[i]Явір, явір – яворина,
Яворів – то місто;
женить нині мама сина –
буде їй невістка.[/i]
[u]- А невістка дуже чемно
буде догоджати:
приготує ми вечерю,
укладе ня спати.[/u]
[b]– До вечері вмию личко,
як воно годиться,
по вечері маю звичку
я кіно дивиться.[/b]
[i]Явір, явір – яворина,
Яворів – то місто;
женить нині мама сина –
буде їй невістка.[/i]
***
[u]– Ой невістко,..[/u]
[b]– Ой матусю, [/b]
[b][u]– Годі, годі!
Нащо віять жито?
Жіночки ми обі горді –
будем дружньо жити![/u][/b]
[u]– Ой невістко,..[/u]
[b]– Ой матусю... [/b]
[b][u]– Годі, годі
язики чесати,
жіночки ми обі горді –
будем дружньо спати![/u][/b]
[i]Явір, явір – яворина,
Яворів – то місто;
женить нині мама сина –
буде їй невістка.[/i]
[i]У-гу! Буде!..
Якщо хтось розбудить!!![/i]
Створено 20. 02. 2007 року
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 128.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505825
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 18.06.2014
автор: Т. Василько