Канюк канюче на негоду
І світло крається навскіс –
Хто розгадає суть природи
І сутність виплаканих сліз?
Вночі дерева наче птахи,
Будинки – сірі кораблі,
У кожній справі є невдахи,
А скільки їх на всій Землі?!
Вщодень дивує сонях Сонце,
Життя дивує в кожну мить. –
Хто розгадає, що то совість,
І де вона, й чому болить?!
Створено 20. 06, 13.07. 2005 року, м. Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505534
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2014
автор: Т. Василько