Бодай згоріло племя кацапине,
Коли прибилось наших берегів.
Лама чужинець крила Україні,
У нашій хаті зайда знахабнів.
Орда проклята вилізла з болота,
В господі нашій гадить язиком.
Неначе дома кичиться сволота,
Звихнулась в злобі наволоч умом.
Що вам потрібно сімя тут Ордине?
Ну не живеться вам без Пахана…
Пігмей масковскій пуцєнька вражина,
Давно чекає вас із будуна…
Майбуть забули в тундрі ваша хата.
В улус матайте разом з язиком.
Дістали вкрай маскалики прокляті,
Пора всобить Вам «браття» носаком.
Підняти в небо крила обгорілі,
Розцілувати стомлену блакить.
Позбутись болю в стерзаному тілі,
Й без вас Вкраїні долю намолить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505420
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.06.2014
автор: Дід Миколай