Жаль... Не молодію...
Давно вже я вмію
Зерно відрізнять від сміття.
Дитячі чекання,
Юначі страждання
Полинули в "безвороття".
Прощаю... Втрачаю...
Близьких проводжаю –
Все більше нас йде в небуття...
Дозріли надії,
Бажання і мрії –
Прийшла уже осінь життя.
Не хочеться в зиму,
Бо там уже зримо
Розлуки наблизиться час.
Ілюзій не маю,
Лиш Бога благаю:
Якщо... – то, мов сон, водноча́с..
Не скніти! Не тліти!
До скону горіти
І в серце журбу не впусти́ть!
Душі не продати...
Віддячить... Віддати...
І... лагідний спомин лиши́ть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505103
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2014
автор: Світлана Моренець