Давай відкоркуємо тишу,
нехай собі лине на волю,
Вплітається в коси
ромашково-чистих полів.
А ми наодинці
побудемо,милий,з тобою,
Смакуючи ніч
і вслухаючись в спів солов'їв.
Давай розгадаємо тишу
по зорях на синьому лоні,
Що сріблом лягають
на зіткані з шовку лани.
Нам місяць зливатиме
сяйво гаряче в долоні,
Хай Всесвіт чекає....
бо зараз є МИ...лише МИ....
Давай відкоркуємо тишу....
2.06.2013.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504790
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2014
автор: Ірина Кохан