Ти зaнозою в оці,
ти зaнозою в боці,
у серці і в душі.
І що мені робити,
коли тебе любити
так хочеться мені?!
[i]Приспів:[/i]
[i]Ти зaноза-занoза –
поезія і проза, –
весела і сумна,
розхристана і скромна,
мажорна і мінорна,
ти пісня голосна![/i]
Ти зaнозою в дурці,
ти зaнозою в думці,
у ліжку і в авто.
І звечора і зранку,
у хаті і на ґанку,
люблю тебе одну!
[i]Приспів.[/i]
Щодня творити, жити,
з тобою говорити
завжди так хочу я.
Весна стрімка чи осінь,
а серце щемно просить
тебе: Мене люби!
[i]Приспів.[/i]
Створено 2. 10. 2008 року
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 128.
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499698
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2014
автор: Т. Василько