Такого болю ти не завдаси,
Хоч і хотілося б належно відомстити.
Не зможеш враз минуле відмести
І серцю дороге переступити.
Не вмієш так раптово, без жалю
На протилежні почуття міняти.
Розбите серце шепче: "Ще люблю!.."
Ні! Ти любов не здатна розпинати...
Та знай, що згине скоро, як мана,
Те, що затьмарило йому і серце, й волю.
Як сон, така пригода враз мина...
Та обпікає душу, щастя, долю.
Він лишиться один, на самоті
Із спогадами про щасливі днини,
Що рясно випадали вам в житті,
І про любов ,що – на життя, єдина.
Ті спогади з минулого прийдуть,
Щоб рани незворотності ятрити,
І вже не зможе він тебе забуть,
Допоки на цім світі буде жити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499679
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 17.05.2014
автор: Світлана Моренець