Я по́няв…

«Ти  по́няв?»  –    сантехнік  понуро  моргнув  
У  бік    ожило́го    сортиру:
Утричі  підняв  за  роботу  ціну́,
Неначе  на  газ  чи  квартиру…

«Ти  по́няв...»  –    промовив  старий  санітар
Й  підставив  кишеню…  «для  чаю»  
Та  скільки  ж  платні  тої  в  нього?..  Кошмар!
Цьому  я,  мабуть,  вибачаю…
 
«Ти  по́няв...»  –  так  нагло  бубнить  бюрократ
І  лізе  в  кишеню  клієнту…
А  той  заробляє,  мо’,  й  менше  в  стократ    –
Чиновник  не  впустить  моменту!
   
Але  як  хірург  вимага  кілька  «штук»,
Хоч  знає,  що  вмре  вже  бабуся,
Я  «по́няв»:  моєму  народу…  каюк!
Піду  і  натхненно…  нап'юся...  

15.05.2014

___________
*О,  цей  суржик!  Якби  ж  тільки  на  язиці  –  в  душі!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499299
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.05.2014
автор: Олекса Удайко