Я лиш стружка олівця простого
Й не торкнутись більш твого графіту
Що буде написане без мене?
Хто тебе відкусить ще... Такого...
І ім'я мое, як зайвість витре
І зачервонить мое зелене
Хто пізнае ангельські хвилини
Вікнами захоплені в полон
По той бік не так уже й безгрішно
Я лиш стружка попри гільйотину
Там де щастя страчене було
Хто пізнае, як тебе любити
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490831
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2014
автор: Марамі