Прокинулась із думкою про лихо.
Прийде сьогодні чи, можливо, завтра?
Не б’ється другий місяць серце тихо:
Як розкладе в цю ніч диявол карти?
І знову, знову все несправедливо,
Зникає промінь щастя на очах,
Ми добрі, працелюбні і красиві –
Чому на нашу долю стільки зла?
Нас загортають в кровну злість,
Безмежну ненависть, як круг спасіння,
А далі – лицемірний пофігізм…
Жінки купують на городину насіння…
14/03/2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486149
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2014
автор: Долинська Людмила