Посіріли, поблякли барви,
світу божому ти не рада.
Не шукаєш розради - марно,
все затьмарила чорна зрада.
По живому біль навпіл крає,
відчай крилами б'ється в небо -
хтось любов твою забирає,
а тобі -лиш такого треба.
Ніч безкрайня – у тузі ревній,
мов дитятко зайдешся пла́чем,
вдень - в кулак затискаєш нерви,
щоб страждань твоїх не побачив,
Щоб змогти, попри біль нестерпний,
легко, з усміхом привітати...
Вдома - скрутишся і затерпнеш...
Пташці раненій - не літати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486047
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2014
автор: Світлана Моренець