Секунди твоїх ехо

Отак  відраховую  ехо  твоїх  секунди  
Між  ребер  ховаються  сльози  кліпанням  повік  недоспілі  
Чи  є  ще  надія?  Спитатися  б  в  дядька  Зигмунда  
Такого  не  бачив  напевне  і  він...  Такого  до  тебе  не  було  


Отак  підсідала  колись  я  ще  на  Океани  
Шліфуючи  правду  об  щирість  пісень,  розчиняючись  
Повінця,  як  пляшку  себе  заливала  дурманом  
Лякаюсь  і  каюсь,  що  знову  зникаю  торкаючись  


Отак  позбираю  думки,  як  шкарпетки  без  пари  
Кути  притулитись?  Кутки  непочутими  до  країв  повні  
Прокинусь  на  ліжку  твоєму,  позичу  шість  струн  у  гітари  
Отак  відрахую  торкання  обожнених  пальців  синхронні  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485377
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2014
автор: Марамі