думки


Лише  з  часоми  ти  розумієш  який  світ  жосткий,
спочатку  все  здається  простим,  бо  ти  ще  малий.
Довсід  та  гірка  правда  відкривається  пізніше
і  починаєш  думати  „як  жити  далі?”;все  частіше.

Щодня  усе  більше  проблем  тебе  накривають,
і  ненависть  та  злоба  до  всіх  у  людини  зростають.
Ти  починаєш  відштовхувати  всіх  та  кожного,
але  одного  разу  сред  близьких  не  зостанеться  жодного.

І  почнеш  ховати  свої  проблеми  лиш  за  алкоголем,
кожен  раз  тебе  буде  сильніше  огортати  болем.
Людина  нарешті  зрозуміє,що  вороття  вже  немає,
що  невпинно  земля  твоє  тіло  огортає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477058
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2014
автор: Роман Прус