Хочеться забути тебе та про нашу любов,
Але я з болем мовчки у думки повертаюсь
Проте усе згадується знову і знов.
Звинувачую себе у розлуці та не каюсь!
Пролітають хай дні, хай проходять роки,
Може залишишся та ж, може змінишся ти,
Незабаром людиною ти станеш чужою,
Можливо назавжди залишишся в серці зі мною.
Не було це вперше й не було востаннє,
То страшна ненависть, то пристрастей момент,
Коли були ми разом це неможливо назвати коханням.
Скоріше наш малий безглуздий експеримент.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2014
автор: Роман Прус