налашту́ю Всесвіт
на пасте́ль –
м`яко-ніжно-стри́мані
ла́гідні тони́ :
ві́дсвітом розми́того
трав`яно́го
з відчуття́м небе́сного –
синьо-голубого
проникають пли́нно
спо́глядно-глиби́нно
через ясно-жовту
пластику пустель…
Усесвіт – пастель…
…налаштую Всесвіт на акварель:
на дові́льно ламану лінію, безли́сто-осі́нню, –
почеплю́, як сливу…
одійду́ – поди́влюся, оціню́ :
який же красивий!
…без причин і ро́здумів – серцем навмання́
зміню́ темп і ритміку ди́хання:
нині
Усесвіт, як слива – ви́вірено-обті́чний,
окру́гло-продовгува́то-логічний,
урівнова́жено-гармоні́чний
а колір! – терако́т із бузино́ю…
основних – синього і червоного
філігра́нна пропорція,
терпеливо і делікатно ді́брана мною…
пове́рху сливку-Усесвіт –
оздобимо голубим,
чисто-прозорим,
як наче заго́рнемо у шмати́нку неба –
і не розпи́туй мене,
чому голубий,
так-но торкне́шся – зник-не…
розтане, як дим чи вода,
і не залишить на пальцях сліда́ – так треба…
голубий пове́рху – зорова́ ілюзія…
як і ти, як і я…
пізній романтик твій листопа́д-менестрель:
сьогодні Усесвіт для тебе
у маля́рській техніці – акварель…
а завтра, можливо,
поздира́є вітер оці шпалери,
прозоро-красиві,
принципово
переосми́слить дизайн…
і я напишу тобі іншу казку,
скажімо –
«Усесвіт-гри́зайль…»
…сиджу наверху́ – на даху́,
на коньку́…
у обні́мку із ко́мином –
сонце за обрій заходить:
яка глибина́, прозо́рість…
відтінки, су́тінки, кольори!
незбагне́нно красиво виходить…
бери – повтори́
обрій-и́рій…
ну що тут скажеш…
по бла́ту –
відбі́рної са́жі, аби писати
глибокі і теплі
монохро́мні квадрати ночі –
гото́вий надати-підки́нути
знайомець-комин …
але!..
що спільного
несуть у собі лелечі
і джерельні ключі?..
певно, гомін…
гомін…
акварельно-пастельно-гризайлевий
гомін…
пророчий
12.11.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460024
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2013
автор: Валя Савелюк