Мережить на вікні моїм зима,
Шовковими нитками візерунки,
Неначе в дивній казці я сама,
Стараюся розплутати малюнки.
Ось так і ти мене приворожИв,
Приплів до себе гарно і уміло,
Заплів у візерунки хитрих слів,
Що вже із них я вибратись не вміла.
Зима одягне землю у сніги,
На шибках намалює чудо-квіти.
Мене ти приморОзив назавжди,
Шкода, що не зумів мене зігріти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458396
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2013
автор: Наталя Хаммоуда