Відлуння

Летаргічний  сон  найперших  почуттів
Затягнувся...  Може,  долі  так  потрібно?
І  ніколи  в  наших  душах  не  розквітне
Першого  кохання  квітка,  але  в  тім  -

Не  шкодуємо,  бо  знов  приходить  в  сни
Перша  зустріч  і  незванно,  й  недоречно.
Не  змовка  відлуння,    лине  безконечно
Із  далекої-далекої  весни.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2013
автор: Радченко