Коли Львів поринає у сон…

Я  часто  засиджуюсь  допізна  з  навчанням,  оскільки  тільки  вночі  можу  зосередитись  над  роботою.  Моєю  нічною  напарницею  стала  настільна  лампа,  яка  не  дає  мені  заснути  -  світить  надто  яскраво:)  Я  живу  у  південній  частині  Львова,  на  дев'ятому  поверсі,  вікна  виходять  на  північ.  Через  це  мені  відкривається  чудовий  краєвид  на  місто.
Одного  разу,  десь  о  третій  годині  ночі,  я  вирішила  виглянути  у  вікно,  в  кімнаті  було  душно.  Я  визирнула  на  вулицю  -  і  зачарувалася  тою  красою,  яку  побачила:  не  було  чути  ні  машин,  ні  людей,  я  чула  тільки  Львів.  Горіли  ліхтарі,  освічувавши  стародавні  вулички.  Ледь-ледь  ворушились  крони  дерев  від  легенького  вітерця.  Відчувалася  якась  гармонія  у  тому  всьому,  панував  спокій.
Мені  вже  не  хотілось  спати  зовсім,  не  хотілось  втрачати  це  відчуття  невагомості.  Можу  із  впевненістю  сказати,  що  такий  Львів  є  моїм  улюбленим.  Інколи  хочеться  побути  на  самоті  з  думками,  з  самим  собою...і  на  самоті  з  містом.  Ніч  -  саме  ця  пора.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435158
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2013
автор: Julia Kushnir