Сім слів, сім струн, сім сріберних сотань…
Анатолій Мойсієнко
Серед скрижалів смутку серця стукіт,
Світанок стріну сріблом стоголосим,
Світ споконвічно світиться словами,
Сім слів. Сім струн. Сім сивочолих смутків.
Лиманом ллються ласки лебедині,
Лілове літо ліпить ліру липі.
Латає лихо ліліпут-лакей
Лапатим листям літніх лотерей.
Осанна осені. Оголена образа,
Обвінчана оковами, осанна.
Осінній обцілований оазис,
Одвічні обрію огні обітовані.
Валторна, вечір, ватра, вітер, вальс –
Віч-на-віч, вдруге, втретє, вп’яте, всоте.
Вже вкотре віршем вимолила вас,
Взамін, вернулась впевненість вже вкотре.
Обкрадені, облатані. Одні
Обточені, обтесані обрубки.
Одушевлять окрилені онуки.
О, одержимі оди огняні!
Сім слів. Сім струн. Сім сивочолих смутків…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431933
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2013
автор: Леся Shmigelska