*****************************************************
І вже колись давно в кривавий гін,
Забулось, стільки змін...
Сьогодні ж, наче б він і стих,
Але ж три слова і для всіх:
Людина —сім'я —Україна!
І плакати матір ти не повинна,
Що серце твого сина загине,
Що вмруть його струни чарівні,
І жахливі брили на рівні
Поряд поставлять із ним,
І розчавлять його,
Бо ж він був не тим,
За кого його видавали,
Але ж вони вже не відступлять свого,
Повісивши черговий ярлик чи клеймо!
02.09.1998 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430033
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2013
автор: Ростислав Сердешний